ЗВИЧАЄ́ВИЙ, А, Е.
Звичає́вий, а, е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 130.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗВИЧА́ЄК, ЧАЙКА, ЗВИЧАЄ́ЧОК, ЧКА, →← ЗВИ́Ч, ЧІ,